Бібліотека

Василь ШЕВЧУК Слово про Ігорів похід Почнемо, браття, пісню невеселу Словами призабутими старими Про Ігорів згорьований похід. Почнемо не за вимислом Бояна, А просто, як насправді все було. Коли Боян, цей віщий соловейко, Співав комусь осанну величальну, То білкою носився

Засвіт встали козаченьки Пісня Марусі Чурай Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою, Та сонця немає,

Віють вітри, віють буйні Пісня Марусі Чурай Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться, Ой як болить моє серце, А сльзи не ллються. Трачу літа в лютім горі І кінця не бачу. Тільки тоді і полегша, Як нишком поплачу. Не

Маруся Богуславка Українська дума Що на Чорному морі, На камені біленькому, Там стояла темниця кам’яная. Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, Бідних невольників. То вони тридцять літ у неволі пробувають, Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають.

Ой летіла стріла Українська балада Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? — На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? — Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна

Ой Морозе, Морозенку Українська історична пісня Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче. Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо