Назад

Кумедні помилки на ЗНО: що здивувало учителів цього разу?

Професор сміється

Хохми на ЗНО з української мови: яких недолугих помилок припускалися учні цього року?

Один із видів завдань на ЗНО з української мови — творча робота, яку називали в різні часи по-різному: власне вислóвлювання, власне вúсловлення, а нині — завдання відкритої форми з розгорнутою письмовою відповіддю.

Хоч систему оцінювання цього завдання спростили й систематизували так, щоб мінімізувати суб’єктивний чинник (наприклад, у ситуації, коли екзаменатор може не погоджуватися з точкою зору учня й тому поставити низький бал), деякі роботи учнів, однак, викликають усмішку й подив серед учителів.

Професор сміється

Розгляньмо кілька провальних формулювань, що трапилися мені цьогоріч на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови.

У заголовках я подаю фрази учнів, а нижче даю коментар на кожну помилку.

“Роман Євгенія Онєгіна “Ромео і Джульєтта”…

Євгеній Онєгін — не автор, а герой однойменного роману у віршах російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна.

“Ромео і Джульєтта” — трагедія геніального класика англійської та світової літератури Вільяма Шекспіра.

 

“Роман Івана Котляревського “Місто”…

По-перше, Іван Котляревський не написав жодного роману. Насамперед він автор знаменитих поеми “Енеїда” та драми “Наталка Полтавка”.

За визначенням Тараса Шевченка, Іван Петрович Котляревський (кінець ХVIIІ — початок XIX століття) — “батько нової української літератури”, який уперше написав свої твори живою розмовною народною українською мовою.

Автором модерного роману “Місто” на початку ХХ ст. є Валер’ян Підмогильний, який належить до епохи Розстріляного відродження.

 

“Роман Івана Котляревського “Маруся Чурай”…

Тут учень демонструє цілковите нерозуміння, хто такий І. Котляревський і яка його роль в українській та світовій літературі (див. вище).

Авторкою роману у віршах “Маруся Чурай” є наша сучасниця Ліна Костенко з плеяди шістдесятників.

До речі, якщо у національній літературі є роман у віршах, то у світі її вважають великою.

“Чіпка Вареник з твору “Кайдашева сім’я” автора І. Котляревського”…

Добре, що Котляревський не мав змоги це прочитати.

Чіпка Вареник — головний герой психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (друга половина ХІХ ст., літературний напрям — класичний реалізм).

“Кайдашева сім’я” — соціально-побутова гумористично-сатирична повість Івана Нечуя-Левицького того ж періоду.

 

“У творі “Кайдашева сім’я” Івана Карпенка-Карого”…

Автор повісті (гумористичної) “Кайдашевої сім’ї” — Іван Нечуй-Левицький.

Іван Карпенко-Карий — визначний драматург української літератури.

 

“Приклад головного героя твору М. Куліша “Мартин Боруля”…

Микола Куліш — автор модерної комедії “Мина Мазайло” (перша половина ХХ ст.)

“Мартин Боруля” — сатирична комедія Івана Карпенка-Карого (кінець ХІХ ст.).

 

“Уривок з твору відомого українського поета Василя Симоненка “Як я малим збирався навесні”…

Василь Симоненко справді геніальний український поет плеяди шістдесятників.

Автором вірша “Два кольори” (“Як я малим збирався навесні”) є Дмитро Павличко.

 

“Твір Многогрішного “Мина Мазайло”…

Тут, як кажуть, сплутали грішне з праведним.

Григорій Многогрішний нічого не написав в українській літературі, оскільки є головним героєм пригодницького роману “Тигролови” українського письменника-емігранта Івана Багряного.

Про комедію “Мина Мазайла” ми вже зазначили вище.

 

“Лаваш — коханий Мавки”…

Коханого Мавки (з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”) звали Лукаш (а не Лаваш; лавашем називаємо грузинський хліб).

 

“Українська народна казка І. Нечуя-Левицького “Вовк і семеро кошенят”…

Взагалі казку не вважають народною, якщо у неї є автор.

Якщо таки йдеться про українську народну казку, то, ймовірно, одинадцятикласник мав на увазі “Вовк і семеро козенят” (а не кошенят) — для дітей дошкільного віку.

Висновки

    1. Учні плутають роди, жанри літератури. Наприклад, смішну гумористичну повість вважають комедією, у той час як ідеться про жанр драми.
    2. Не знають назви епох, хронології української літератури.
    3. Не розуміють культурно-історичний контекст — України зокрема й світовий узагалі.
    4. Не знають авторів творів української літератури, героїв їхніх творів.
    5. Не знають фундаментальних понять літератури взагалі.

Чому учні припускаються помилок?

Одна з головних причин — сучасні учні мало читають художню літературу, взагалі мало читають.

Як це впливає на результати ЗНО?

    1. Нечитання художньої літератури збіднює словниковий запас людини. Її мовлення стає примітивним, обмеженим. Тому насамперед впливає на компетентність самої людини.
      В умовах епохи комунікацій це суттєвий мінус. Адже сучасному світу потрібні фахівці, що здатні грамотно й ефективно комунікувати. Ті, хто читають, мають більше підстав для успіху в цьому напрямку.
    2. Обмежений словниковий запас негативно впливає на результат ЗНО з української мови.
    3. Слабка підготовка (або її відсутність) з української літератури негативно вплине на результат і з мови (особливо у виконанні творчого завдання — “відкритої форми з розгорнутою письмовою відповіддю”), і з літератури.
    4. Читання української літератури також формує елементарну грамотність. Ті учні, які не читають, мають менше шансів на високий результат через надто високі ризики припуститися багатьох лексичних, синтаксичних та стилістичних помилок.
    5. Читання літератури розвиває світогляд людини. Учні, які не читають, ймовірно, поступатимуться начитам і грамотним особистостям у дорослому житті. Особливо у контексті сучасної епохи комунікацій та EQ.
  1.  

Що робити?

Певна річ, по-перше — читати книжки, регулярно, особливо художню літературу.

Що це дасть:

    1. Збагатить словниковий запас.
    2. Природним чином підвищить рівень грамотності.
    3. Розширить світогляд людини.
    4. Підвищить результат на ЗНО з української мови та літератури.
    5. Допоможе почуватися впевнено під час зовнішнього незалежного оцінювання з української мови й літератури.
    6. Полегшить навчання і сприятиме успіху у ЗВО (закладі вищої освіти).
    7. Сформує компетентність, що стане в нагоді у професійній діяльності.

По-друге, як показують результати, українська мова — складний предмет. Посилити його самотужки так, щоб здобути високий бал на ЗНО, надзвичайно складно.

Водночас українська література — часто недооцінений предмет. Як бачимо, нерозуміння складності й актуальності предмета “Українська література” може не тільки впливати на низький результат на ЗНО, а ще й давати комічний ефект.

Тому ми з колегами вважаємо, що для успішного результату на ЗНО необхідна спеціальна підготовка, що допоможе:

    1. Виявити “прогалини” (теми, в яких учні не орієнтуються).
    2. Повторити й систематизувати увесь матеріал, що учні вивчали з 5 по 9 класи.
    3. Окремо підготуватися до виконання завдань саме у форматі ЗНО під супроводом фахівців.

В онлайн-школі uMOVA ми якраз і вирішуємо ці завдання.

Picture of Галина Дмитренко

Галина Дмитренко

Учитель-методист вищої категорії, авторка підручників та навчальних посібників з української мови та літератури для учнів 5-11 класів, програм для Міністерства освіти й науки України, методики підготовки до вступних та підсумкових іспитів (ЗНО, НМТ, ДПА)з української мови в онлайн-школі uMOVA, завкафедрою української мови та літератури в гімназії "Троєщина" м. Києва.

Долучитися

Як uMOVA може вам допомогти?

Вступ? НМТ? Вивчення української для професійного розвитку? Вкажіть питання, що вас цікавлять, ми надамо вам подробиці.

Як правильно українською?

Безкоштовно отримуйте корисні поради з української мови:

small_c_popup.png

— Отримати подробиці —

Як uMOVA може вам допомогти?

Позначте, будь ласка, актуальні для вас питання, ми надамо вам подробиці.