Назад

Крилаті ракети не здолали українську поезію

Відповідно до резолюції 30-ї сесії ЮНЕСКО, яка проходила 1999 року в Парижі, було ухвалене рішення щорічно 21 березня відзначати Всесвітній день поезії (World Poetry Day). В Україні Всесвітній день поезії вперше почали святкувати 2004 року на державному рівні. У літературних музеях проходять лекції, які порушують тему поетичної спадщини й сучасних поетичних смислів. Поети об’єднуються, влаштовують літературні вечори, декламують вірші на вулицях міст і з гордістю заявляють про себе.

З 16 до 24 березня в Україні триває Національний тиждень читання поезії. «Національний тиждень читання» – щорічна активність Українського інституту книги, яка у цьому році буде масштабована до 4 різних тематичних інформаційно-просвітницьких акцій. Про це пишуть на сайті Профспілки працівників освіти і науки України.

Так, 21 березня 2024 року на базі Наукової бібліотеки імені Гордія Палія Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова, в молодіжному центрі “Квадрат” відбувся щорічний фестиваль сучасної української поезії “Поетичні віражі-2024”. На заході були студенти провідних ЗВО міста. Були і співи, і вірші. Він декламував такі вірші:

Наш редактор Юрій Прокопенко (студент 3 курсу спеціальності “Філологія” освітньої програми “Українська мова та література”) представляв Донецький національний університет імені Василя Стуса, який був переміщений до Вінниці у 2014 році у звʼязку з війною на сході України. Він декламував вірші Павла Вишебаби, Мирослава Лаюка, а також авторський “До 210-річчя Шевченка”, написаний напередодні Шевченківських днів цього року.

П. Вишебаба “Плюс”, 2022:

“Як ти? — не буду тебе питати.
Довгі подробиці — атрибут
мирних часів, нині інший статус.
Просто, будь ласка, будь.


Курс на життя зараз не дорожчий
за нафтовий барель, та я молюсь.
Фронт, укриття, чужина абощо —
просто постав тут плюс.


Маєш, напевно, чималий клопіт,
часом і я наче з ніг валюсь.
Дві наші долі малюю на попелі:
лінія, лінія — плюс”

М. Лаюк “Історія”, 2022:

“Йде минуле на нас війною

Мінотаврові в нього роги

Залишає чаші з золою

Вʼязки тіл на краю дороги

 

Карт повітряної тривоги

Не показуй – он під горою

Цвях: надряпай на мурах льоху

Те що вимислиш до відбою”

Ю. Прокопенко “До 210-річчя Шевченка”, 2024:

Світлої думки, воля вільного дзвона,

Шевченкове слово, мов зорі, ясне.

На перетині днів і сторіч, у дзвінкім вітрі,

Живе Тарас серцем, у нашім співі.

За могилою степовою рікою,

Де вітер трави, як музика, грає,

Звучить кобзарська пісня, наче вічна,

Шевченкове слово вічним стає.

На 210-річчя Великого Кобзаря,

Ми відкриваємо двері в серцях своїх,

Щоб знову збирати його слова,

Щоб славити дух вільний і свій нарід

Picture of Прес-центр uMOVA

Прес-центр uMOVA

Як правильно українською?

Безкоштовно отримуйте корисні поради з української мови на наших каналах та сайті:

Долучитися

Уподобайте нас у соцмережах Facebook, Instagram, YouTube