Образна система “Слова…”. Стилістичні засоби. Фольклорні мотиви. Художні образи, мова

• невідомий, безпосередній учасник подій, обдарований поетичним талантом, інтелектуал: володів енциклопедичними знаннями з історії, літератури, державотворення, природничих і політичних наук, фольклору

• орнаментальний;
• переплетено епічність з ліризмом;
• риторичні фігури:

Чи не гоже було б нам, браття,
Розпочати давніми словами
Скорбну повість про Ігорів похід,
Ігоря Святославовича?

• рефрен: «О Руська земле, уже за горами єси!»;
• антитеза: «не так ратаї гукали-покликали, / Як ворони крякали-кричали»

• героїчна поема (літописна повість)

• зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців у 1185-го року

• заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів (виражена в «золотому слові» князя Святослава:

Вступіте, господарі, в золоті стремена
За обиду часу нашого,
За землю Руськую,
За рани Ігореві,
Хороброго Святославовича (повторюється тричі);

• любов до рідної землі

• вступ (заспів), чотири частини, закінчення (кінцівка, славословіє);
• роздуми, спогади, заклики, додаткова інформація з історії, цитати

• образи-персонажі: руські князі Ігор, Святослав, Всеволод, княгиня Ярославна; половці Овлур, Гзак, Кончак;
• міфічні образи: Велес (бог достатку й покровитель поетів), Даждьбог (Дажбог, бог сонця, світла, добра, головний в укр. міфології), Стрибог (бог вітрів), Див (божество страху й смерті), Діва Обида несе нещастя й розруху;
• образ Руської землі (географічні назви: річки – Сула, Дін (Дон), Каяла, Рось, Донець, Дунай; міста – Київ, Новгород, Путивль, Корсунь, Переяславль;
• персоніфіковані образи природи: схід сонця, гудіння вітру, блискавиця, грім; тваринний світ: буй-тур, зигзиця (зозуля), вовки, орли, лисиці, солов’ї, галки, соколи, ворон; давні українські божества);
• образ автора

• фольклоризми: народні плачі-голосіння (плач руських жінок, плач Ярославни);
• постійні епітети (сірим вовком, сизим орлом, чорні хмари, чисте поле, красні дівчати);
• порівняння («Ігор-князь проскочив горностаєм, білим гоголем на воду полинув, помчався вовком-сіроманцем, полетів ясним соколом»; «Гзак сірим вовком стелеться»);
• метафори («Тугою зійшли тії кості / На Руській землі»);
• заперечні паралелізми («Не буря ясних соколів / Занесла через поля широкі, – / Галич лине зграями / К Дону великому»);
• архаїзми, історизми: перст, єси, хоругви, черлені, ратай (плугатар, орач), дань, ратище (древко), забрало (щит, заслон)