У відповідь на дискусію в соцмережах щодо проблеми “правильності” й абсолютизації терміну ЗВО.
Три запитання
Одна з переваг соціальних мереж полягає у можливості спільноти швидко давати зворотний зв’язок щодо нововведень чи суперечливих питань.
Так на фейсбук-сторінці uMova.online виникла полеміка щодо абревіатури ВИШ у значенні “вищий навчальний заклад”. Дехто навіть вважав, що право на існування має тільки одна абревіатура, ЗВО — заклад вищої освіти.
Виникає кілька запитань.
- Яку абревіатуру в такому разі можемо вважати нормою?
- Чи мають право на існування інші абревіатури, що стосуються університетів, академій тощо, коли в законі згадується тільки таке, а не інше формулювання?
- Які абревіатури є застарілими або яких варто уникати?
Розмаїття і специфіка термінів
Річ у тім, що деякі абревіатури, що позначають вищі навчальні заклади (університети, кóледжі, академії, інститути), вживаються нині рідше (такі, як ВИШ) або мають різні тлумачення (ВИШ може означати “вища школа”).
До речі, звернімо увагу на два різні типи закладів: кóледж (вищий навчальний заклад, як college у американській системі освіти) і колéж (школа). Наприклад, у м. Києві є Український колéж імені В. О. Сухомлинського — не вищий, а середній навчально-виховний заклад.
Популярна абревіатура ВУЗ (вищий учбовий заклад) надто асоціюється з російським “учебное заведение”, хоча корінь “уч” типовий для української мови. Ні в кого не виникає питань щодо популярних українських слів учень, учениця, учнівство, учитель та ін. із коренем “уч“, але навчальний (а не “учбовий“). Відповідно, вживаємо абревіатуру ВНЗ — вищий навчальний заклад, у якому навчають (а не учать).
Що в Законі
Далі. Нещодавно у Законі України “Про вищу освіту” введено словосполучення “заклади вищої освіти” (відповідно, його абревіатура — ЗВО), наприклад:
Стаття 28. Типи закладів вищої освіти
1. В Україні діють заклади вищої освіти таких типів…
І з юридичного, і з мовознавчого погляду абревіатура ЗВО цілком прийнятна, можемо сміливо вважати її нормою.
Виникає запитання: невже це єдина абревіатура, яку маємо право вживати у значенні “вищий навчальний заклад”?
По-друге, у Законі (Про забезпечення функціонування української мови як державної) таки вживається словосполучення “вищі навчальні заклади” (абревіатура ВНЗ, а не ВЗО):
Стаття 48. Мова освітнього процесу у вищих навчальних закладах.
1. Мовою освітнього процесу у вищих навчальних закладах є державна мова.
По-третє, термін ВНЗ також вживається стосовно вищих військових навчальних закладів.
Отже, з юридичного погляду, маємо щонайменше два терміни — нововведений “вищі заклади освіти” (ВЗО) й звичний “вищі навчальні заклади” (ВНЗ).
Коли у Законі подано певне формулювання, то хіба означає це те, що маємо геть викреслити із вжитку інші варіанти?
Мої висновки
Одна із особливостей української мови — багатство її лексично-стилістичних засобів, зокрема, синонімія.
Вочевидь, наше усне чи писемне мовлення не обмежується словником юридичних термінів чи професійним жаргоном. Регулювання діяльності інституцій і посібник із правопису — поняття різні. Питаннями мови займаються не юристи, а мовознавці, педагоги, перекладачі, письменники, науковці.
Тому вважаю, що у повсякденному мовленні варто послуговуватися розмаїттям української мови й використовувати різні абревіатури, залежно від змісту й контексту, враховуючи юридичні норми та рекомендації.
