Хохми на ЗНО з української мови: яких недолугих помилок припускалися учні цього року?
Один із видів завдань на ЗНО з української мови — творча робота, яку називали в різні часи по-різному: власне вислóвлювання, власне вúсловлення, а нині — завдання відкритої форми з розгорнутою письмовою відповіддю.
Хоч систему оцінювання цього завдання спростили й систематизували так, щоб мінімізувати суб’єктивний чинник (наприклад, у ситуації, коли екзаменатор може не погоджуватися з точкою зору учня й тому поставити низький бал), деякі роботи учнів, однак, викликають усмішку й подив серед учителів.
Розгляньмо кілька провальних формулювань, що трапилися мені цьогоріч на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови.
У заголовках я подаю фрази учнів, а нижче даю коментар на кожну помилку.
“Роман Євгенія Онєгіна “Ромео і Джульєтта”…
Євгеній Онєгін — не автор, а герой однойменного роману у віршах російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна.
“Ромео і Джульєтта” — трагедія геніального класика англійської та світової літератури Вільяма Шекспіра.
“Роман Івана Котляревського “Місто”…
По-перше, Іван Котляревський не написав жодного роману. Насамперед він автор знаменитих поеми “Енеїда” та драми “Наталка Полтавка”.
За визначенням Тараса Шевченка, Іван Петрович Котляревський (кінець ХVIIІ — початок XIX століття) — “батько нової української літератури”, який уперше написав свої твори живою розмовною народною українською мовою.
Автором модерного роману “Місто” на початку ХХ ст. є Валер’ян Підмогильний, який належить до епохи Розстріляного відродження.
“Роман Івана Котляревського “Маруся Чурай”…
Тут учень демонструє цілковите нерозуміння, хто такий І. Котляревський і яка його роль в українській та світовій літературі (див. вище).
Авторкою роману у віршах “Маруся Чурай” є наша сучасниця Ліна Костенко з плеяди шістдесятників.
До речі, якщо у національній літературі є роман у віршах, то у світі її вважають великою.
“Чіпка Вареник з твору “Кайдашева сім’я” автора І. Котляревського”…
Добре, що Котляревський не мав змоги це прочитати.
Чіпка Вареник — головний герой психологічного роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (друга половина ХІХ ст., літературний напрям — класичний реалізм).
“Кайдашева сім’я” — соціально-побутова гумористично-сатирична повість Івана Нечуя-Левицького того ж періоду.
“У творі “Кайдашева сім’я” Івана Карпенка-Карого”…
Автор повісті (гумористичної) “Кайдашевої сім’ї” — Іван Нечуй-Левицький.
Іван Карпенко-Карий — визначний драматург української літератури.
“Приклад головного героя твору М. Куліша “Мартин Боруля”…
Микола Куліш — автор модерної комедії “Мина Мазайло” (перша половина ХХ ст.)
“Мартин Боруля” — сатирична комедія Івана Карпенка-Карого (кінець ХІХ ст.).
“Уривок з твору відомого українського поета Василя Симоненка “Як я малим збирався навесні”…
Василь Симоненко справді геніальний український поет плеяди шістдесятників.
Автором вірша “Два кольори” (“Як я малим збирався навесні”) є Дмитро Павличко.
“Твір Многогрішного “Мина Мазайло”…
Тут, як кажуть, сплутали грішне з праведним.
Григорій Многогрішний нічого не написав в українській літературі, оскільки є головним героєм пригодницького роману “Тигролови” українського письменника-емігранта Івана Багряного.
Про комедію “Мина Мазайла” ми вже зазначили вище.
“Лаваш — коханий Мавки”…
Коханого Мавки (з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”) звали Лукаш (а не Лаваш; лавашем називаємо грузинський хліб).
“Українська народна казка І. Нечуя-Левицького “Вовк і семеро кошенят”…
Взагалі казку не вважають народною, якщо у неї є автор.
Якщо таки йдеться про українську народну казку, то, ймовірно, одинадцятикласник мав на увазі “Вовк і семеро козенят” (а не кошенят) — для дітей дошкільного віку.
Висновки
- Учні плутають роди, жанри літератури. Наприклад, смішну гумористичну повість вважають комедією, у той час як ідеться про жанр драми.
- Не знають назви епох, хронології української літератури.
- Не розуміють культурно-історичний контекст — України зокрема й світовий узагалі.
- Не знають авторів творів української літератури, героїв їхніх творів.
- Не знають фундаментальних понять літератури взагалі.
Чому учні припускаються помилок?
Одна з головних причин — сучасні учні мало читають художню літературу, взагалі мало читають.
Як це впливає на результати ЗНО?
- Нечитання художньої літератури збіднює словниковий запас людини. Її мовлення стає примітивним, обмеженим. Тому насамперед впливає на компетентність самої людини.
В умовах епохи комунікацій це суттєвий мінус. Адже сучасному світу потрібні фахівці, що здатні грамотно й ефективно комунікувати. Ті, хто читають, мають більше підстав для успіху в цьому напрямку. - Обмежений словниковий запас негативно впливає на результат ЗНО з української мови.
- Слабка підготовка (або її відсутність) з української літератури негативно вплине на результат і з мови (особливо у виконанні творчого завдання — “відкритої форми з розгорнутою письмовою відповіддю”), і з літератури.
- Читання української літератури також формує елементарну грамотність. Ті учні, які не читають, мають менше шансів на високий результат через надто високі ризики припуститися багатьох лексичних, синтаксичних та стилістичних помилок.
- Читання літератури розвиває світогляд людини. Учні, які не читають, ймовірно, поступатимуться начитам і грамотним особистостям у дорослому житті. Особливо у контексті сучасної епохи комунікацій та EQ.
- Нечитання художньої літератури збіднює словниковий запас людини. Її мовлення стає примітивним, обмеженим. Тому насамперед впливає на компетентність самої людини.
Що робити?
Певна річ, по-перше — читати книжки, регулярно, особливо художню літературу.
Що це дасть:
- Збагатить словниковий запас.
- Природним чином підвищить рівень грамотності.
- Розширить світогляд людини.
- Підвищить результат на ЗНО з української мови та літератури.
- Допоможе почуватися впевнено під час зовнішнього незалежного оцінювання з української мови й літератури.
- Полегшить навчання і сприятиме успіху у ЗВО (закладі вищої освіти).
- Сформує компетентність, що стане в нагоді у професійній діяльності.
По-друге, як показують результати, українська мова — складний предмет. Посилити його самотужки так, щоб здобути високий бал на ЗНО, надзвичайно складно.
Водночас українська література — часто недооцінений предмет. Як бачимо, нерозуміння складності й актуальності предмета “Українська література” може не тільки впливати на низький результат на ЗНО, а ще й давати комічний ефект.
Тому ми з колегами вважаємо, що для успішного результату на ЗНО необхідна спеціальна підготовка, що допоможе:
- Виявити “прогалини” (теми, в яких учні не орієнтуються).
- Повторити й систематизувати увесь матеріал, що учні вивчали з 5 по 9 класи.
- Окремо підготуватися до виконання завдань саме у форматі ЗНО під супроводом фахівців.
В онлайн-школі uMOVA ми якраз і вирішуємо ці завдання.
