Чи позбавить штучний інтелект професії письменників і перекладачів у найближчому майбутньому?
Одна із найграндіозніших змін, що сталися у ХХІ ст. в царині перекладознавства, письменництва, журналістики, — це стрімкий розвиток штучного інтелекту (який у світі позначають абревіатурою AI — artificial intelligence), «великі дані» (Big Data — автоматизована обробка такого масиву даних, про який смертній людині й не снилося), інформаційних технологій узагалі.
Прямим чином роботизація (йдеться не про незграбних людиноподібних роботів з руками й ногами, а про цифрові технології) зачепила професії, пов’язані з текстами. Через це виник один із найболючіших дискурсів про вимирання цілої низки творчих професій, серед яких — перекладачі, письменники, навіть музиканти!
Фаталісти вже винесли собі вирок:
«Нам гаплик. Тепер тексти друкуватимуть рóботи — своїми куцими пальчиками вони нацокочуть стільки символів, скільки на наберуть на своїх клавіатурах усі письменники планети за життя!»
Я належу до оптимістів і переконаний, що «вимирання» творчих професій не тільки не станеться, а навпаки — попит на їхній талант тільки збільшиться!
Зауважу, що мій оптимізм — не плід побажань чи фантазій, а опирається на емпіричні дані, здобуті на власному досвіді у проектах перекладу та локалізації, стратегічних комунікацій, дослідженнях.
Ідеться і про друковані видання — книги, журнали, навчальні посібники (те, що можна взяти в руки й відчути органами чуття), і цифрові технології — вебсайти, мобільні додатки, плаґіни, програмне забезпечення.
Певна річ, друковані видання (газети, журнали, книги) зазнали значних втрат через зменшення тиражів. Зникли цілі галузі (як от дуплікація аудіокасет, а згодом аудіодисків). Проте чимало з них зуміли адаптуватися до нової цифрової реальності й тепер знову у грі.
Мої висновки також витікають із нових форм і каналів комунікації — блоґи в мережі Інтернет, дописи в соціальних мережах на зразок Фейсбук, Інстаграм та ін., робота з месенджерами Телеграм, Вайбер та ін., відеоконтент Ютубу тощо.
За логікою фаталістів, зважаючи на шалений темп розвитку технологій за останні дві декади, усі письменники мали би змінити професію й займатися зрозумілішими для суспільства справами (вирощувати полуницю чи готувати каву), оскільки їх давно мали би замінити рóботи! В кращому випадку, китайці.
Ба ні. Попит на розробників контенту (текстової та візуальної інформації) лишень зростає!
Звертаю увагу на три аспекти щодо застосування штучного інтелекту й людської творчості:
-
-
Обсяг даних.
-
Автоматизація.
-
Сучасна комунікація.
-
Розгляньмо кожен із них.
1. Обсяг даних
У сучасну епоху комунікацій виграють ті, хто доносять більший обсяг інформації за швидший проміжок часу. Ось тут і починається велика гра за технології, що допомагають компаніям завоювати прихильність аудиторії, щоб продати їм свої товари чи послуги або формувати суспільну думку.
Найпростіший приклад такого прискорення у перекладацькій справі, журналістиці й узагалі роботі з текстами — це можливості автоматизувати введення даних.
Найпершою технологією, що дозволяла перетворювати сфотографований текст у букви й цифри, була OCR — optical character recognition (оптичне розпізнавання символів).
Відколи в побутовому вжитку з’явилися сканери, не потрібно було власноруч набирати сотні сторінок, а тільки сканувати їх, решту робив «робот» — сканер, стаціонарний комп’ютер і відповідне програмне забезпечення на зразок ABBYY FineReader ще у дев’яностих.
Наступна проста ілюстрація — це система розпізнавання усного мовлення (англ. speech recognition) або особливо — функція STT (speech to text), перетворення мовлення у текст.
Ви сидите собі в кріслі-гойдалці, попиваючи каву, озвучуєте свої думки, у той час як «робот» виконує функцію друкарки — набирає текст замість вас! Сьогодні ви можете на власні очі спостерігати, як це відбувається, на власному смартфоні!
Тут важливо не вживати лайливих слів, мугикання чи слів-паразитів, бо робот сприймає ваш акустичний потік всерйоз і ретельно транскодує аудіосигнал в цифрові дані у вигляді латинських, кириличних або інших символів. Щоправда, рóботи поки що не навчилися правильно розставляти знаки пунктуації, принаймні, в українській мові, та це питання лише часу.
Так чи інакше технології дозволяють пришвидшити обсяг інформації.
На мою думку, цей кількісний чинник не означає неактуальність творчих професій. Незалежно від обсягів, нікуди не зникає потреба в упорядкуванні, концептуалізації, зрештою, контролі якості (робот не завжди може правильно «почути», сканер — не все сканувати, програма — не завжди точно транскодувати). Збільшення обсягів не означає відсутність попиту на творчість та упорядкування контенту.
Саме люди знають, в яке русло скерувати оті обсяги, яку концепцію вони мають відображати, яких стратегічних цілей досягати. Досі людина ставить «робота» на службу собі, а не навпаки.
2. Автоматизація
Нині існують сотні інструментів машинного перекладу, систем автоматизації перекладу, автоматизованого керування процесом перекладу чи локалізації, так звані CATs.
Ідеться не про котиків (cats), а про computer aided translation (tools) — автоматизовані системи перекладу (дослівно, переклад за допомогою комп’ютера), серед яких:
-
-
SDL Trados
-
MemoQ
-
MateCat
-
Smpartling
-
SmartCat та багато інших.
-
Ось зображення таблиці логотипів найпопулярніших автоматизованих систем перекладу, запропонованою компанією Nimdzi:
Автоматизовані системи дозволяють завантажити файл оригіналу, після чого ви маєте змогу:
а) миттєво отримати машинний переклад (як у Google Translate, щоправда, з певними обмеженнями щодо обсягу й зазвичай помилками, які потрібно далі творчій людині);
б) перекладати в спеціально створеному для перекладача середовищі, що візуально допомагає зосередитися, зменшує навантаження на зір, зменшує втому, показує відсоток виконаної роботи, попереджає про можливу помилку тощо;
в) обидві переваги (і середовище, і пропозицію автоматичного перекладу), де ви можете одразу редагувати запропонований варіант перекладу; також ви зможете автоматизувати повторювані речення; це суттєво прискорить час на виконання перекладу, хоча б через відсутність потреби власноруч набирати кожне слово.
Навіть коли значну частину автоматизованого перекладу, запропонованою системою, вам доведеться змінити або виправити, ви однак економите час у межах 15-60%, ніж коли б набирали текст самі.
Існує багато інших переваг автоматизованих систем (розмаїття форматів, що дозволяє перекладати тільки текст, не чіпаючи графічного оформлення, внаслідок чого документ не потрібно переверстувати після перекладу та ін.)
Тут хочу наголосити ось на чому: автоматизовані системи дозволяють перекладачу опрацювати більший обсяг даних за меншу кількість часу, аж ніяк не позбавляючи його професії.
Технології не знищують професію перекладача, а полегшують її! За одну годину сучасний перекладач, який має володіє і творчими навичками, і технологіями, виконає більший обсяг роботи, ніж перекладач, який ними не користується. Я не маю на увазі «машинний переклад» за натиском кнопки, а таку ж клопітку й виснажливу роботу перекладача, де жодне слово й жодна кома не залишається поза його увагою, тільки за кращих умов та можливостей.
На мою думку, технології та автоматизація в найближчому майбутньому служитимуть перекладачеві, а не позбавлятимуть його професії. Особливо це стосується воістину талановитих фахівців, чий рівень перекладу суттєво відрізнятиметься від машинного.
3. Сучасна комунікація
За даними дослідження IBM Marketing Cloud, 90% усього контенту, що існує в Інтернеті, з’явився з 2016 року. Це свідчить про шалене зростання обсягів інформації онлайн. Хтось же має його створювати!
Якщо вам подобається читати роздуми, аргументи, висновки рóботів — будь ласка. Тільки щось мені підказує, що для створення цікавого і потрібного контенту замовники все-таки звертатимуться до людей.
За висновками Core DNA, трьома головними тенденціями, що визначатимуть успіх маркетингового контенту в найближчий час, будуть такі:
-
-
Авторитет тематичного контенту переважатиме над ключовими словами;
-
Контент, що має справжню цінність для цільової аудиторії, виводитиме продукт на перші місця;
-
Популярності набуватимуть дослідження.
-
Як бачимо, тенденції сучасної комунікації в світі показують зростання попиту на творчі професії.
Підсумки
Технології, включно з машинним перекладом, стрімко розвиватимуться й надалі.
Це створюватиме пропозицію для бізнесу, якого цікавить швидка обробка великого масиву даних (Big Data). Наприклад, інтернет-магазин, що постачає товари по всьому світу, має перекласти опис тисячі новостворених продуктів, що з’явилися на сайті за останню годину, на 12 мов одночасно. Не існує такої кількості перекладачів, які б подужали цей безкінечний потік інформації, ані таких бюджетів.
Однак рóботи не втомлюються, працюють 24 год. на добу, обробляють більше інформації за менший час, ще й за дріб’язкову вартість. Тому попит на штучний інтелект безперечно зростатиме і його удосконалюватимуть й надалі.
В інших сферах — книги, тематичний дискурс, креативний контент — роль талановитих фахівців також зростатиме. Рóботи тут безпорадні, хіба що бути на службі в письменників.
Це не означає, що видавництва, які тримаються за прекрасне минуле, колишні бізнес-моделі, застарілі технології та не бажають змінюватися, продовжать своє існування.
Дослідження також свідчать про зростання попиту на контент, що залежатиме саме від людського дотику, — обґрунтований, цікавий, що відповідає на питання користувачів. Тільки живі творчі люди здатні його створити.
Таким чином, перекладачам, письменникам та журналістам варто розправити плечі й дивитися у майбутнє впевнено, якщо вони готові опанувати нові технології й адаптуватися до нових реалій, понять та вимог часу.
Джерела:
-
- Machine translation adoption is on the rise – what does this mean for the freelance translator? https://www.gala-global.org/knowledge-center/professional-development/articles/machine-translation-adoption-rise-what-does-mean.
- 10 Biggest Content Marketing Trends that Will Dominate 2021. https://www.coredna.com/blogs/content-marketing-trends
- Блоґ «Мікрофокус». https://blog.microfocus.com/how-much-data-is-created-on-the-internet-each-day.
