Держави страж і знак
Слова й думки не спопеліють,
Бо в них вогонь, а не труха.
Ніколи велич не змаліє —
То лиш чорнило висиха.
Слова — не попіл, не полова,
Щоб порозносили вітри,
То грозова і тиха мова…
По-українськи говори!
Кажи, співай, твори молитву,
Душа і віра хай живуть.
Допоки в грудях серця битва,
Хай кривописким не назвуть.
Про мову дбаймо, як про небо,
Бо в небо йдуть усі слова,
Бо мова — це свята потреба,
Молитва нації жива.
Ти українською не гребуй,
Вона — держави страж і знак,
Твоє духовне вільне небо,
Безсмертний долі зодіак!
© Микола Дмитренко,
12 січня 2001 р., м. Київ