Кожен старшокласник прагне здобути високий бал на зовнішньому незалежному оцінюванні з української мови.
Однак під час підготовки виникає чимало запитань. Учні не завжди знаходять на них відповіді, надміру хвилюються під час ЗНО й припускаються помилок, яких можна було б уникнути.
Щоб допомогти вам почуватися упевнено під час зовнішнього незалежного оцінювання, хочу поділитися п’ятьма практичними порадами.
1. Тестовий зошит
Щойно отримаєте тестовий зошит на початку ЗНО, почніть читати «з кінця».
Чому? Виконуючи завдання з літератури, можливо, вам на думку спаде твір, який ви наведете як приклад для підтвердження для одного з ваших аргументів.
2. Тест із мови
Пам’ятайте: тестовий зошит — це ваша власність, ваша чернетка.
Тому сміливо виконуйте всі необхідні креслення — вставляйте всі пропущені літери, розділові знаки, підкреслюйте граматичні основи. Це допоможе вам зорієнтуватися у мовному матеріалі.
Якщо вам здається, що не знаєте відповіді на питання, поставте біля нього відповідну позначку — «знак питання»! Проте обов’язково поверніться до нього згодом, щоб вирішити його після того, як виконаєте всі зрозумілі для вас завдання.
3. Завдання із синтаксису та пунктуації
Обов’язково виконайте графічні задання — підкресліть граматичні основи, головне та підрядне речення, «зодягніть» їх у круглі/квадратні дужки, ставите запитання.
4. Підрядні та складні речення
Зазвичай у завданні на відповідність є питання про підрядні та складні речення.
Щоб їх визначити, обов’язково робіть для себе підказки, пишіть запитання-уточнення, наприклад:
- З’ясувальне підрядне речення: хто? що?
- Означальне: який?
- Обставино-допустове: незважаючи на що? І т.д.
Звичайнісінькі запитання-уточнення допоможуть вам швидше й правильно визначити тип підрядного або складного речення.
5. Плутанина з реченнями
Одна з типових помилок під час зовнішнього незалежного оцінювання з української мови, це плутанина з двома термінами: «двоскладне» та «складне» речення.
Щоб раз і назавжди поставити крапку над цим питання, запам’ятаймо:
- Двоскладне речення — просте (має одну граматичну основу: підмет і присудок).
- Складне ж речення має дві граматичні основи.
Особливу увагу звернімо на типи односкладних речень.
Напроти кожного його різновиду підставте ті слова, що допоможуть вам їх визначити.
Наприклад, в означено-особовому замість підмета можна підставити займенники «я», «ми».
У неозначено-особових — «вони».
В узагальнено-особових — «ти», «ми». Цей тип речень притаманний прислів’ям та приказкам.
У безособовому реченні підмет не підставляється.
Окремо іде називне — з головним членом речення, підметом.
Звісно, питань та відповідей на них чимало, проте нехай ці конкретні п’ять порад стануть ще одним кроком на шляху до вашого успіху.
© Галина Дмитренко, 2020
